Так, місця в нас дійсно красиві. Карась, будеш проїздом, сам в цьому переконаєшся!!! Хочу ще виложити інформацію, про городище Губин, нашого місцевого вчителя-історика,Тетяни Скрижевської. Це її стаття на одному із історичних сайтів. А фотографії в тексті статті - розкопки язичницького капища скіфських часів поблизу с. Губин Старокостянтинівського району. Розкопки ведуть студенти університету області.
Відкриття таємниць Болохівських міст.Історія є тією наукою, що відкриває завісу небуття і відроджує омертвлене часом буття.
В історії України існує «болохівська проблема», яка ховає в собі іскрометну, захоплюючу легенду конгломерату князівств на порубіжні Галицько-Волинської та Київської земель. Осередком досліджень Болохівщини стала Старокостянтинівщина - адже в минулому це був центр князівств. Саме на наш край і проектуються літописні міста Губин та Кобуд. З 12 століття і до сьогодні манить до себе загадковою назвою давнє Губинське городище: «чи не згубили ви мене»?» - питає в нащадків. Супутником його виступає Кобуд, що ховає свій вікопомний код в потужному пласті історії Старокостянтинова.
2006 рік став для Старокостянтинівщини ювілейним - 10 років тому, в с.Губин розпочалися системні археологічні розкопки унікального давньоруського городища, що можуть претендувати на дослідження світових масштабів. Адже городище залишалось незачепленим з часів його зруйнування. Таке явище немає в історії досліджень Київської Русі аналогів. А тому інтерес вчених до городища росте в геометричній прогресії.
Організаторами розкопок стали професор Кам’янець - Подільського університету Іона Ізраілевич Винокур, доцент Хмельницького інституту економіки і підприємництва Олексій Іванович Журко, доцент Кам’янець - Подільського університету Василь Іванович Якубовський, старший викладач Кам’янець - Подільського університету Валерій Пилипович Мегей. Саме їх ініціативі завдячує Губи розкриттям своїм відродженням - продовж 25 років І.І.Винокур та О.І.Журко виношували ідею губинських розкопок. І лише в 1996 році вона втілилася в реальні дослідження.
Протягом десяти років розкопки проводилися силами студентів Кам’янець - Подільського університету та Житомирського університету. За цей час 700 студентів сантиметр за сантиметром розкопували таємницю літописного міста. І протягом цього часу досліджені ділянки городища стали екскурсійною Меккою для Старокостянтинівських учнів - не помилюся, якщо скажу, що за цей час їх на городищі побувало тисячі.
Дослідження проводилися в частині городища, що його вчені віднесли до дитинця. Дитинець - центр будь-якого міста в Київськїй Русі, його ще іменують кремлем. Саме тут, в князівських теремах, вершилися державні справи, сюди прибували посли, на площах дитинця збиралось віче, звідси на війну вирушали губинські полки, тут вітали переможців.
Губинський дитинець подарував археологам протягом часу його дослідження багато цікавих знахідок. 5 скарбів, віднайдених в стінах оборонних клітей свідчать про достатньо високий як матеріальний, так і культурний рівень життя прадавніх губинців. Це твердження доповнюється дослідженнями дванадцяти жител, серед яких два двоповерхових. Вченим вдалося встановити їх форму і структуру до точності. А одна із печей зруйнованого будинку зберегла для нас цілий горщик, можливо із борщем. Те, що Губин було містом важливим свідчить знайдена в кремлі печатка новгородського князя - із точним датуванням та найменуванням. Для пересічного сучасника виникає питання: «з якою метою із далекого Новгорода до Губина приїздив князь?» А якщо добавити до цього переліку арабську монету, знайдену цього сезону, то виникне запитання, чи не зустрілися одного погожого дня арабський мандрівник із новгородським князем на ярмарковій площі губинського дитинця?
На той час місто було обнесене дерев’яними оборонними спорудами, що називаються клітями. Цьогорічний сезон дав можливість дослідити кліті №18 -21. Це дослідження згорілих решток того, що колись було неприступною для ворога стіною. Але і вони дали свої вражаючі результати у вигляді речового інвентаря. В першу чергу це побутова кераміка, або її рештки. Немаловажну складову становлять срібні та бронзові прикраси, в основному жіночі, а серед них срібні кільця, орнаментовані пряжки різного призначення, браслети. Окрему сторінку в каталозі губинських прикрас становлять браслети. Уламки, фрагменти або цілі вони свідчать про високий соціальний статус жіночої половини жителів Губина. Зустрічаються серед прикрас і чоловічі перстні, що доповнює попередню версію - губинські красуні користувались успіхом високорівневих чоловіків, які носили були дорогі перстні, одягалися в одяг, що застібався на дорогі бронзові ґудзики. Широко представлені серед речових доказів також речі із чорного металу. Це, в першу чергу, вироби військового призначення: стріли, наконечники списів, шпори. Вперше в цьому році було досліджено бойовий кинджал довжиною
20 см. Чорний метал використовували також і для господарських цілей, Про це свідчать віднайдені замки оригінальної конструкції, ключі до них, ножі, серпи, голки. Пізніми зимовими вечорами збиралася губинська сім’я біля печі, запалювали свічку і затихали, слухаючи бабусині казки та монотонне журчання прялки. А прясла до прялки виготовлялися із овруцького шифера - це такий камень. Віднайдення даних прясел свідчать про тісні зв’язки між болохівцями та їх сусідами.
Місто на Случі однозначно буде рибальським. Докази цього знайдені в розкопах Губина і представлені кістяними рибальськими гачками, їх форма говорить, що рибалили в основному на сома - мали наші предки гурманські смаки. Кістяні вироби представлені також проколками для шиття і, навіть кістяними шахматними фігурками - цікаво було після смачного обіду із сома пограти в захоплюючу гру.
Характер занять жителів Губина представляє остеологічний матеріал із кісток великої рогатої худоби, а також рогами оленів. Проте до 40% віднайдених костей належать коням, а це є свідченням великого інтересу до цих творин, і, в першу чергу, як засіб ведення ведення війни. Проте є думка, що коней розводили під впливом монголо-татар, під їх впливом губинці і споживали конину в їжу.
Але най потужніше представлені в розкопах залишки кераміки. Цього року було досліджено цілі форми та фрагменти та горщиків. Викликає захоплення керамічна сулія для медовухи (чи уявляє сучасний читач, що таке медовуха?), яка мала кришку із різьбою, тобто кришка закручувалася. Думаю, що гончар- губинець повинен був бути віртуозом, а якщо такі сулії були повсякденним явищем, то в Губині всі гончарі були віртуозами.
В 2006 році розкопки було сфокусовано на досліджені клітей, території, прилеглої до клітей та речей віднайдених в них. Інтерес дослідників задовольнився хоча б тим, що в одній із оборонних клітей було відкрито зернову яму. Але чи яма це? Викопана в землі заглибина обмащувалась глиною, потім заповнювалась хмизом і випалювалась. В результаті утворювався великий керамічний глек, закопаний в землю, недоступний волозі, гризунам, а загалом ідеальна посудина для зберігання збіжжя.
Проте історики стали перед фактом малої чисельності речей , добутих в Губині. Вони запитують: «де зброя? Де дорогі прикраси, металічні вироби. І де , на кінець, поховання?» Якщо ж Данило Галицький спалив місто, то супроводжувалось це трагічними обставинами. Віднайти ж в розкопах докази цього не вдається. Натомість віднайдено залишки дерев’яних конструкцій, причому спалених дотла. Так горять міста, яким суджено більше не відроджуватися, міста, які спалюють методично. Так було спалено Губин. Але під час пожежі жителів в Губині вже не було - вони зуміли залишити місто завчасно, забравши із собою всі цінні речі. Саме тому не віднаходять їх вчені в розкопах. Жителі самі пішли, будучи попередженими, чи їх відпустив князь Данило добровільно? На ці запитання доведеться шукати відповідь.
Доказами того, що Губин протягом віків був привабливим для поселенців, є дослідження на території дитинця паралельно із давньоруським шаром трипільського прямокутного житла. Таке житло вчені віднайшли вперше. Воно чітко вималювало свої контури, орієнтовані на схід - захід. Долівка житла встелена залишками кераміки, яка датується трипільськими часами. Тепер йде процес визначення призначення віднайдених керамічних речей.
Скільки часу ще потрібно вченим, щоб до кінця поставити крапку в досліджені губинського городища. Для завершення досліджень дитинця потрібно 1-2 роки копіткої роботи. А саме городище може поглинути до 50 археологічних сезонів. І, за думкою дослідників, всі ці сезони будуть наповнені повноцінним змістом. Але є ще одна умова успішного завершення розкопок - це підтримка влади. Адже до сьогодні дослідження унікального городища стало справою ентузіазму і кишені лише вчених. Є сподівання, що районне керівництво таки повернеться обличчям до цього важливого проекту.
Наскільки важливо продовжити розкопки Губина? На підставі дослідженого створюється макет не лише конкретного Губина, а вимальовується картина давньоруського городища. Для нас, жителів Старокостянтинова, які щонедавно долучилися до прадавньої історії свого міста і відкрили таємницю Кобуда, дослідження Губинського городища є знаковими.
Загублений у часі Кобуд відродився в образі Старокостянтинова. Але відродити його обриси вже не можливо - всі культурні шари в місті перекопані, зруйновані. Проте, будучи містами - сателітами, Губин та Кобуд розвивалися ідентично, вони належали до Болохівських князівств, а тому історичні ритми в них були однаковими. Губин, як історико-археологічна лабораторія, дає матеріал, що його можна проектувати на Кобуд - Старокостянтинів. Тим більше, що аналогічні речові факти досліджено і в Старокостянтинові.
Звівши воєдино добуті в Губині та Кобуді висновки про їх давньоруське існуваня, отримуємо з’ясування «болохівської проблеми».
Вже на даному етапі зрозуміло, що Болохівщина не Атлантида - її існування не викликає сумнівів, її історія має продовження. Болохівські міста з їх традиціями, духовністю і волелюбним населенням дійшли до нашого часу в нових назвах і формах. А ми , пізнаючи себе, шукаємо коріння в далекому минулому і находимо в тихих вуличках Старокостянтинова, де до цього часу живе код Кобуда, у порослих чортополохами губинських валах… А місто Хмельницький? Прийшло воно до нас із провінційного Проскурова, але, схоже, що під брукованими тротуарами воно ховає глибоку таємницю літописного болохівського міста Божеський. А ключем до розгадки всіх болохівських таємниць може стати Губин.
Тетяна Скрижевська
Вход
FAQ
Поиск
