Меню
Главная
Металлоискатели
Все для поиска
НеПутёвые заметки
Моя Житомирщина
Чистка и хранение
Трехверстовки
Хроника копа
NEL катушки
Литература
Новичкам
Карты
Видео
Форум
Всякое
Статьи
Ссылки
RSS канал
RSS канал
Друзья
Поиск



Популярные Новости
· 1: Старинная карта Украины 1648 года. Скачать бесплатно (Прочтено: 249021 раз)
· 2: Уроки для чайников:Совмещение старых и новых карт (Прочтено: 172540 раз)
· 3: Клейма на патронах и оружии, 1995 (ТОМ 1) (Прочтено: 155715 раз)
· 4: Oziexplorer 3.95.4m + Русификатор + Русская инструкция (Прочтено: 150458 раз)
· 5: Ориентировочная стоимость советских монет по годам (1921-1991). 2013 год. Цена (Прочтено: 95662 раз)
· 6: Легенды о кладах в городе Житомир (Прочтено: 73094 раз)
· 7: Краткий курс молодого кладоискателя (Прочтено: 70973 раз)
· 8: Поисковые магниты (Прочтено: 59577 раз)
· 9: Все денежные знаки в истории России (Прочтено: 56196 раз)
· 10: Глубина обнаружения находок (Прочтено: 54876 раз)
Чорноморські глибини зберігають давні кораблі, древні міста й таємниці Всесвітнього потопу
подводные клады


Морське дно поблизу кримського узбережжя підводним археологам знане тим, що тут за віки мореплавства затонуло безліч античних і середньовічних вітрильників, кораблів часів Кримської війни, літаків, субмарин і військових суден періоду Другої світової війни. Останньою сенсаційною знахідкою стало ціле підводне місто під Тарханкутом. Науковці вважають, що віднайдений древній поліс — ще одне підтвердження теорії знаменитого океанолога Роберта Баларда, яку поділяє й низка відомих учених, про те, що Чорне море утворилося після Всесвітнього потопу, а частину Криму змили води Світового океану.

У пошуках древніх поселень, Ноєвого ковчега і «Вірменії»
Відомий знахідкою «Титаніка» Роберт Балард вперше побував у Криму три роки тому. Тоді він вивчав курси проходження античних торгових шляхів від Босфору до Херсонеса. Але вирішив дослідити чорноморське дно детальніше після низки цікавих знахідок, добре збережених завдяки чудовому природному консерванту — сірководню. Пройшов від Херсонеса до Карадага і всього за тиждень виявив разом з українськими вченими 412 кораблів, підводних човнів і літаків. Запущені в глибини підводні роботи, здатні занурюватися углиб на чотири кілометри, зафіксували на відеокамери найінтригуючіші об’єкти, серед яких протаранене (вірогідно, піратами) середньовічне візантійське судно з ідеально збереженими 160 древніми керамічними амфорами, що залягло на глибині 140 метрів під Севастополем, військове судно Російської імперії «Катерина Друга», загиблий у 1914 році в битві з німецьким крейсером «Гебен» мінний загороджувач «Прут», затонулий 1942 року радянський есмінець «Дзержинський», німецький бомбардувальник «Юнкерс-88», радянська субмарина «С-52», теплохід «Ленін» та багато іншого.

Сенсація. Недавно світ облетіла ще одна вражаюча новина: кримські драйвери на глибині всього 14 метрів знайшли на узбережжі Тарханкута залишки печерних помешкань із рівномірними вікнами й сходами-плитами та ціле поселення з будинками, храмами й шляхами, де вже виявили древній глек, жорна та чимало інших унікальних старожитніх раритетів.

Тим часом тривають нові сенсаційні знахідки кримських аквалангістів. Уже перші занурення драйверів під час серпневої підводної експедиції до ідеально збереженого корабля «Агнес Блейкі», затонулого під час Кримської війни на підступах до Балаклавської бухти на глибині лише 70 метрів, принесли співробітникам департаменту підводного спадку Інституту археології НАН України мушкет, гарматне ядро, шматок штурвалу й пляшку вина, які разом з іншими знахідками відправили на консервацію до Києва.

До речі, в цій експедиції брав участь Президент України, котрий торік взяв участь у піднятті з дна моря в цих самих місцях середньовічних амфор. Один з трофеїв, який Віктор Ющенко дістав на поверхню, керуючи штурвалом маніпулятора, спеціалісти оцінили в 100 тисяч доларів.

Останні новини з глибин
Днями завершилася спільна підводна археологічна експедиція українських і американських вчених, які досліджували Чорне море в пошуках затонулого в роки Другої світової війни транспортного корабля «Вірменія», який за масштабом трагедії називають чорноморським «Титаніком».

Хоча сам корабель знайти не вдалося, вчені задоволені результатами роботи. Адже під час пошуків у глибині моря вони знайшли для подальших досліджень кілька десятків затонулих кораблів різних епох.

Це вже третя спільна експедиція Української академії наук і Американського університету міста Родайленда, фінансування якої взяли на себе США. Експедицію проводив департамент підводного дослідження НАН України й університет Родайленда. Океанографічне судно «Слідопит» Центру морських перевезень американського військового флоту має унікальну апаратуру, якої в Україні ще немає. А сонар і компактний підводний апарат «Роб» не мають аналогів у світі, тож це дає можливість з їх допомогою детально обстежити морське дно й проводити чудову за якістю відеозйомку об’єктів, що зацікавили вчених.

Американці відзначили, що хоча й побували у багатьох морях і океанах, але досі не бачили такої велетенської кількості значущих історичних об’єктів на такій незначній площі, як біля кримського узбережжя. «Ми знайшли стільки нового й цікавого у водах Чорного моря і сподіваємося, що в нас буде можливість повертатися сюди ще не один рік».

Проте не раз конфузили дослідників і прикрі наслідки нашої техногенної діяльності останніх десятиліть. Наприклад, дуже здивував усіх акванавтів звичайнісінький побутовий холодильник, знайдений аж за 100 метрів від берега. Як він потрапив так далеко від узбережжя, не можуть здогадатися навіть учені.

В архівах значилося п’ять точок, де могли знаходитися залишки «Вірменії», але всі вони виявилися недостовірними. Та місце загибелі «Вірменії» обов’язково виявлять нові пошуки. Цьому мають прислужитися й висновки вітчизняного гідрографічного судна «Почаїв», здійснені за допомогою геологографічного комплексу «Пошук»...

А знайдені об’єкти є великим досягненням у царині археології. Це візантійські торгові судна, кораблі, що затонули в період Першої світової війни, німецька субмарина Ю-18 часів Другої світової війни, та ще чимало цікавого для науки. Найцінніші артефакти з цих кораблів, як і все раніше та в майбутньому знайдене, започаткує велетенську колекцію Музею морської історії, що створюється в Севастополі. Музей стане базовим для реконструкції та реставрації піднятих з морського дна унікальностей непересічної цінності.

Зухвалішають потрошителі дна
Але треба поспішати з пошуками підводних скарбів, зауважує Сергій Воронов, бо чорні аквалангісти навально знищують нашу історію. Вони нині особливо активно грабують пам’ятки, які дісталися нам у спадок від багатовікової історії цивілізації. Приміром, по частинах уже розкрадають англійський вітрильник часів Кримської війни «Агнес Блейкі», витягують із трюмів предмети побуту й навіть продукти харчування. Знаємо, що хтось підняв із корабля навіть старовинний унітаз і продав за шалені гроші. З теплохода «Ленін» встигли викрасти ринду, секстант, штурвал...

Кожні вихідні антикварні ринки Києва, Севастополя та інших міст поповнюються трофеями із глибин Чорного моря: іржавими якорями, штурвалами, риндами, амфорами... Все найцінніше скуповують майже без торгу вітчизняні й закордонні колекціонери рангом вище. Частішають випадки продажу різного озброєння. Часом на чорних ринках можна зустріти бажаючих продати непогано збережені кулемети й автомати. Підводні грабіжники не соромляться менжувати кортиками й шаблями, хоча такий гешефт підпадає під покарання.

Був випадок, коли з Каламітської затоки драйвери витягли навіть... танки, що затонули разом з німецьким транспортом «Санта-Фе». Правоохоронці одразу їх відібрали, та потім ... були вимушені повернути за рішенням суду: чорні аквалангісти підняли самохідні гармати за півроку до виходу закону про охорону культурної спадщини. Вони вважали, що продадуть раритетну механізовану зброю за мільйони, але бажаючих придбати іржаві залізяки не виявилося, бо провезти такі знахідки через кордон все одно не можна. Один із тих танків досі доїдає іржа в якомусь із дворів Севастополя. Втішає лише те, що чорним драйверам поки що не доступні глибини понад ста метрів, адже саме там, у сірчановодневому шарі, зберігається найбільша кількість головних цінностей нашого підводного спадку.

SOS!
Біда в тім, що сучасною кримською Меккою стають не лише платні покази туристам-драйверам під керівництвом досвідчених інструкторів найефектніших експонатів часів минулих воєн і катаклізмів. Поруч зухвало й невтомно орудують чорні аквалангісти, незважаючи на те, що під м’яким килимом водоростей міститься безліч небезпечних для життя боєзапасів — найбільше часу Другої світової війни. Вони не зважають на безпеку й «залізне» правило легальних клубів аквалангістів: «Дивись на все — не чіпай нічого».

З викинутими на берег після штормів снарядами чи гранатами в різних куточках узбережжя оперативно впоруються спеціалісти МНС. А те, що лежить на морському дні, навряд чи вдасться знешкодити навіть у найближчі десятиліття, кажуть рятувальники. Скільки саме затонуло кораблів зі зброєю й боєзапасами, що не розірвалися, скільки ще вцілілих авіабомб і морських мін лежить на морському дні, не скаже ніхто.

Однак члени Кримської федерації дайвінгу давно помічають зникнення боєзапасів у різних місцях узбережжя півострова. Особливо активним воно стало цього літа.

Турбує й те, що кількість драйверів-самовольників невпинно зростає. За підрахунками активістів офіційних драйв-центрів, нелегалів уже стало щонайменше близько 80 відсотків. Саме стільки невідомих аквалангістів, що збираються не лише милуватися затонулими кораблями, оминає інспекцію археологічного нагляду при департаменті охорони підводного спадку, й не проходить обов’язкову реєстрацію занурень. А до неї ж прикладається інструктаж про те, як слід поводитися з предметами, що становлять археологічну й історичну цінність: не торкати нічого і в жодному разі не наближатися до вибухонебезпечних речей. За цим завжди слідкує під водою дайв-гід.

— Та «дикуни з ластами» послуговуються платною допомогою нерозбірливих у засобах заробітку кримчан, які бажають ураз збагатитися промислом антикваріату чи смертельної начинки боєзапасів. Становище просто катастрофічне, — занепокоєний Сергій Воронов, — потрошителі затонулих кораблів діють у всіх регіонах Криму, і наслідки таких «екскурсій» свідчать: їх цікавлять і археологічний спадок, і боєзапаси.

Висновок.Треба негайно ставити надійну перепону сучасним піратам, адже на очах зникає те, що благополучно пролежало на дні десятиліттями й віками. Якщо безконтрольне занурювання до підводних об’єктів допустимо далі, то постанемо перед загрозою повного зникнення предметів старовини на незначних глибинах по всьому кримському узбережжі, яке, відтак, може стати нецікавим не лише нашим, а й іноземним дайвінг-туристам. Невже допустимо, щоб їм просто ні на що було дивитися в Криму вже невдовзі? Закони, що дозволяють покарати кримінальних любителів швидкого заробітку на підводних скарбах, в Україні є. Потрібно, щоб вони нарешті запрацювали.

Источник: www.golos.com.ua

Комментарии от: imim (mim-6 Собака ua Точка fm)
Сам люблю поплавать по кораблям чорного моря, все описаное выше -действительность. Но в наше кризисное время беспокоиться об ценностях которые на дне моря неприходиться, потому как надо купу денег для их сохранности, как на зарплаты правопорядков так им и на бензин...Вобщем это не в этом столетии У меня в гараже даже есть пару сувениров с кораблей...
(добавлено - 2009-03-19 20:26:39)
Ваше имя:
Ваш e-mail:

Very Happy Smile Sad Surprised
Shocked Confused Cool Laughing
Mad Razz Embarassed Crying or Very sad
Evil or Very Mad Twisted Evil Rolling Eyes Wink
Exclamation Question Idea Arrow
Код Проверки:

Введите Код:

Запомнить

Опрос
Ваш металлоискатель?

Garrett
Minelab
White's
АКА
Гроза
Другой



Результаты

Ответов 19127
Статистика
Яндекс цитирования
Rambler's Top100 Яндекс.Метрика
Реклама
загрузка...

Владелец: Sanyok

При использовании материалов моего сайта убедительная просьба оставлять ссылки на сайт-источник
Все содержащиеся на сайте материалы носят информационно-новостной характер,которые основаны на открытых сетевых источниках и публикуются исключительно в целях ознакомления.