|
|
Унікальне поселення часів черняхівської культури рятують археологи на Вінниччині
|
|
У селі Попівка Липовецького району археологи відкопали ціле село бронзового часу.. Фахівці говорять, що цінні знахідки виявили поблизу газопроводу «Уренгой–Помари–Ужгород».
Майже десять кілометрів покинутою та зарослою дорогою ходить щодня група археологів на місце розкопок. Там під час будівництва нового газопроводу знайшли рештки поселення черняхівської культури. Аби їх не знищили багатотонною технікою, археологи працюють цілодобово.
Тарас Милян, заступник директора з наукової роботи науково-дослідницького центру НАН України розповідає:
Поселення належить до черняхівської культури. Це 3-4 століття нашої ери. Ця культура є унікальною. Ми отримуємо інформацію, яка з тисячоліттями, століттями, з кожним роком зникає. Тобто, будь-які роботи по цеглинці додають знання до наших загальних відомостей, які ми потім доносимо до широкого кола людей.
Так, під кількаметровим шаром ґрунту фахівці знайшли поховання цілої родини.
Приміром, відкопали скелет, і що можна побачити, що була людина середнього зросту, десь метр сімдесят, чоловічої статі, по віку досить важко визначити, але після того, як передамо на опрацювання експертам, точно встановлять. Мають встановити, - каже Тарас Милян..
Поруч із похованням археологи знайшли залишки керамічного посуду та жіночі прикраси бронзового часу.
Олег Петраускас, завідувач відділу археології ранніх слов’ян та регіональних досліджень НАН України пояснює:
Знайшли набір – так званий «скляний бісер» - з поховання жінки. Він такий дрібненький, синього кольору. Таких буває до трьохсот одиниць. Для того, щоб розчистити таке поховання, іноді треба не один тиждень сидіти. Знаходимо й дрібні посудини, і кружальні посудини, які цінність мають колосальну! А ще великий плюс до того, - вони, практично, повністю збережені. Тобто потребують мінімум роботи з відновлення їхнього стану.
Трохи далі від поховання археологи відкопали ціле село. Кімнати, в яких мешкали люди, залишилися майже в ідеальному стані. Поряд - рештки печі та льохів, в яких зберігались харчі.
За словами Олега Петраускаса, у глибокимх ямах-льохах тодішні люди зберігали все, чим харчувалися, чим глибші ті льохи, тим краще зберігалися там продукти.
Тарас Остапик, археолог рятівної археологічної служби НАН України, підкреслює, що рятівна археологічна служба на Вінниччині проводить, фактично, рятівні археологічні дослідження для того, щоби рештки пам’ятки археології вийняти з землі. Адже в процесі встановлення трубигазопроводу частину пам’ятки археології буде зруйновано.
Унікальні знахідки археологи з місця розкопок перевозять до своєї бази у селі. Там їх чистять від землі та відновлюють цінні артефакти. Скільки ще триватимуть розкопки – археологи достеменно сказати не можуть. Говорять, що всі знахідки потім передадуть Вінницькому обласному краєзнавчому музею.
 |
|
