Артзалп з XVII століття. На Хмельниччині знайшли зброю часів Богдана Хмельницького
«Копали котлован під фундамент стадіону в Ляхівцях — знайшли дві тридюймові гармати. Цій стародавній артилерійській зброї ціни не складеш», — каже директор Білогірського районного історико- краєзнавчого музею Іван Кадук (покоління ходили, бігали, гарцювали на конях, їздили возами, каретами, а відтак тракторами і автомобілями по цих гарматах, вилитих із бронзи у Дрездені)...
Раритетну зброю виявили в урочищі, названому у народі Замчищем. Чотири століття покоїлася у глибокій криниці, засипаній грунтом. Довелося викликати автокрана, аби витягнути з намулу. Коли ж «звільнили» від нашарувань століть, одержали майже вичерпну інформацію про її походження. «Читайте: на гарматах усе написано. Брати Павло і Петро Синюти зробили такий подарунок своїй матусі Катерині на день народження. Вага тієї, що вилита німецькими майстрами у 1607 році, — 500 кілограмів. Менша, 200-кілограмова, вилита у 1638 році», — продовжив Іван Кадук.
Унікальна знахідка пролила світло лише на окремі подробиці відомої історії, яка, звісно ж, має свою передісторію. У 1569 році Ляхівці разом з іншими містами і містечками Волинського воєводства ввійшли до складу Речі Посполитої. Власниками Ляховець стали Синюти. Ті заходилися будувати дерев’яну фортецю. Посеред ставка. Возами і човнами возили місцеві селяни і полонені турки з татарами землю. Насипали острів, на якому й постала фортеця.
«Споруда була дуже укріпленою і однією з найбільших на Волині. Вона з’єднувалася з містечком перекидним мостом на ланцюгах, тож правила для шляхти за надійне сховище від татарських набігів і селянських заворушень. Тоді ж навколо Ляховець насипали підковоподібний земляний вал, обнесений високим дерев’яним частоколом із сторожовими вежами і бійницями. Місцеві селяни були змушені нести сторожу в фортеці, будувати нові укріплення», — посилаючись на архівні матеріали, розповідає Іван Кадук.
Директор музею звертає увагу на художнє лиття гармат, виконане зброярами Дрездена, його декоративне значення: панські гості прив’язували коней до гармат, встановлених біля фасаду фортеці. «Де ядра?.. На жаль, не знайшли», — відповідає хранитель історії і показує на інший музейний експонат: «Але разом із гарматами витягнули з криниці ось цю статуетку католицької святої».
Історія не зберегла подробиць — чому гармати і статуетку кинули у криницю — одначе немає жодних сумнівів щодо обставин, за яких це відбулося.
«За даними реєстрів, що зберігаються у Львівській державній науковій бібліотеці, у 1635 році подимне (податок) у Ляхівцях сплачували 335 господарств. У цей період розвитку феодального землеволодіння продовжувалося закріпачення місцевого населення. Біднота повставала проти багатіїв. Тому взяла найактивнішу участь в українській визвольній революції під проводом Богдана Хмельницького», — натхненно продовжує Іван Кадук.
Цікаво, як тоді встановлювалися і відбувалися зовнішньо-економічні відносини, адже окремим результатом саме цих відносин і став контракт про виготовлення і придбання подарунка для матусі Катерини від синів Павла і Петра?..
З історії відомо, що у 1583 році Ляхівці одержали від польського короля Стефана Баторія статус містечка, а відтак — Магдебурзьке право. «Це право сприяло значному розширенню економічних зв’язків і торгівлі, розвитку ремісництва у містечку. У кінці XVI століття Ляхівці стають відомим у світі центром торгівлі. Сюди з’їжджаються купці з усіх кінців. Із Польщі, Росії, Литви, Туреччини, Молдови», — продовжує екскурс у минуле директор музею...
А восени 1648 року повстале місцеве населення захопило Ляховецьку фортецю. Либонь, тоді й надійно «поховали» у криниці дорогі гармати. Питається — хто? Повстанці?.. Самі Синюти?.. Але історія мовчить. Одначе достеменно відомо, що фортеця впала, а переможці вирушили на з’єднання з козацько-селянськими загонами Максима Кривоноса, який тримав в облозі сусіднє місто Старокостянтинів.
Згадавши про Максима Кривоноса, директор музею Іван Кадук зазначив: «Полковник війська Запорізького був серед найбільш знаних ватажків української визвольної революції. Під його командуванням селяни криваво мстили шляхті за звірства над ними, за те, що ті живцем палили козаків на вогнищах, саджали на палі, мордували розпеченим залізом... У бойових діях під Старокостянтиновим Кривоніс використав замок князів Острозьких, збудований на великих плавнях річки Случ...».
А Ляхівці? «У 1649 році у наших місцях діяли два великі селянські загони. Відбувалися жорстокі битви між військами Богдана Хмельницького і польською шляхтою. У ті роки Ляхівці були зруйновані і пограбовані військами хана Іслама- Гірея. За те, що він зрадив Богдану Хмельницькому під Зборовим, польський король дозволив йому грабувати міста і села Волині і Поділля», — продовжує розповідь Іван Кадук біля музейних експонатів.
Ні він, ні хтось інший не знає, чи були хоч раз використані «за призначенням» вилиті в Дрездені гармати, одначе відомо, що озброєні вилами селяни взяли, здавалося б, надійно укріплений замок...
«Як тільки знайшлися ці гармати, було багато бажаючих їх узяти. Із Києва, із Хмельницького вимагали: віддайте! Як кажуть, відстояли своє», — згадує директор районного музею. Він радо зустрічає групу школярів. Прибули на екскурсію із віддаленого села. І веде підростаюче покоління від експоната до експоната...
Источник:
Комментарии от: ЕльНови (elnovi Собака rambler Точка ru)
Вот и украинцы!
(добавлено - 2011-04-13 21:25:26)
Мы в Facebook
Кладоискательство в Украине
Нас уже 999999 участников!!!
Присоединиться к группе
Статистика
Реклама
Владелец: Sanyok
При использовании материалов моего сайта убедительная просьба оставлять ссылки на сайт-источник
Все содержащиеся на сайте материалы носят информационно-новостной характер,которые основаны на открытых сетевых источниках и публикуются исключительно в целях ознакомления.
